У лікаря.

  • Я годую дитину груддю.
  • Вам же нічого не можна! Чим я Вас буду лікувати?!

(подумавши)

  • А скільки дитині?
  • Рік.
  • То закінчуйте годування пошвидше, все одно в молоці нічого вже немає (або “дитина вже велика” / “вистачить годувати” та інші варіанти).

Sick-woman-blowing-her-nose SMALLЗнайома ситуація?

Або швидка допомога, яка приїжджає до мами на виклик, щось їй коле.. і на виході через плече “ну годувати ж Вам не можна після ліків”.

Застуда з температурою у мами – чи дійсно потрібно терпіти температуру, чи існують сумісні з грудним вигодовуванням ліки? Різноманітні інфекції, хронічні захворювання, які були ще до вагітності.. випадків багато.

Мамине молочко дуже цінне для дитини і в місяць, і в рік, і в півтора. Переведення дитини на штучну суміш, навіть тимчасове, має цілу купу наслідків для здоров’я. Особливо якщо це відбувається різко.

Повна зміна раціону харчування, зміна кишкової мікрофлори. Збільшення навантаження на органи травлення та імунну систему, оскільки штучна суміш не містить ферментів, що допомагають дитині перетравлювати їжу. Не містить живих імунних факторів, що допомагають дитині захищатись від хвороб, та всіляке інше. На штучну суміш може виникати алергія чи кишкові прояви, тоді розпочинається підбір суміші, проби різних її видів – все це експерименти зі здоров’ям дитини.

У багатьох випадках ліки, що приймає мама, проникають в грудне молоко в дуже малих кількостях. Або не проникають взагалі. Частина препаратів зазвичай застосовується у педіатричній практиці. Тобто в разі хвороби дитини педіатр призначає їй ці ліки напряму – наприклад, ібупрофен, парацетамол чи деякі антибіотики. То чи можна годуючій мамі лікуватись, що безпечніше для дитини – молочко з ліками чи штучна суміш?

Давайте розбиратись разом.

(Якщо Вам вже зараз необхідно лікуватись, і немає часу довго читати – дзвоніть, перевіримо сумісність конкретно Вашого препарату. (050)-190-98-45, (068)-003-05-84).

shutterstock_115530445_2 SMALLЛікарський препарат складається фактично з двох частин – діючої речовини (активний фармацевтичний інгредієнт, субстанція, АФІ) та сукупності допоміжних речовин.

Ліки бувають у вигляді таблеток, сиропів, розчинів, кремів, гелів, свічок та іншого. Залежно від того місця в тілі, куди воно застосовується.

Діюча речовина – це власне те, що лікує. Чинить якийсь вплив (думаємо, що позитивний вплив). Переважно чисті субстанції – це порошки. Найчастіше білі. Бувають жовті, рідше інших кольорів. Це хімічно чиста речовина.

Допоміжні речовини – це наповнювачі, розчинники чи загущувачі, ароматизатори,  плівкова оболонка.. все те, що робить лікарську форму саме такою. Таблеткою, розчином (вода – теж допоміжна речовина), солодким, пахучим, кольоровим, круглим чи квадратним.. Вважається, що фармацевтичного впливу на організм допоміжні не чинять.

Діюча речовина в чистому вигляді для лікування не застосовується. Для правильної фармацевтичної дії та зручного використання її змішують з допоміжними за спеціальними технологіями, утворюючи готову лікарську форму.

Існують світові довідники сумісності ліків з грудним вигодовуванням. Там ліки поділені за ступенем ризику для дитини, що споживає молоко, та для самого процесу лактації як такого. У цих довідниках вказані саме діючі речовини, а не торгові назви ліків, що називає в аптеці фармацевт.

Тут мабуть треба зробити відступ з приводу того, чому діюча речовина одна, а торгових назв у неї можуть бути десятки. Наприклад, той же ібупрофен – це назва діючої речовини. А торгових назв безліч – Нурофен, Ібупром, Ібуфен, Орафен..

І ціни так само різні.

Колись ліки винаходили випадково, от як з пеніциліном. Зараз спеціальні науково-дослідні підрозділи великих фармацевтичних компаній постійно працюють над винайденням нових молекул діючих речовин. Нові молекули синтезуються та перевіряються на наявність у них корисної дії. Зазвичай якщо хімічні молекули мають вплив на організм, то цей вплив різнобічний, зачіпає не один процес. Всі дії, крім однієї обраної як головна терапевтична дія, називають побічними.:)

Якщо компанії пощастило знайти у нової молекули корисну дію, вона розробляє її на основі нової молекули один чи декілька лікарських препаратів, та все це патентує. Патент на лікарський засіб переважно має термін 20 років, протягом яких ніхто не має права повторювати (копіювати) цей препарат. Такий препарат називається оригінальним. Коли 20 років пройшли, конкуренти радісно випускають на ринок копії за помітно нижчою ціною. Чому ціна різна? Бо компанія-виробник оригінального препарату вивчила нову молекулу як свої п’ять пальців, знає досконало всі її нюанси, який атом у неї в яку сторону дивиться, провела не одне клінічне дослідження… І витратила на це великі гроші.

Копії препаратів називають генериками, генеричними препаратами (від слова Generation – покоління). Компанії, що виробляють генерики, беруть готову синтезовану діючу речовину з сертифікатом якості (у іншого виробника, не у фірми-оригінатора), та роблять на її основі готовий препарат. Допоміжні речовини можуть бути іншими.

І тут лежать корені фрази з інструкції “Протипоказання – період вагітності та годування груддю”.

Розробка, реєстрація та промисловий запуск кожного лікарського препарату – це довгий багатоетапний процес. Для оригінального препарату він в середньому займає 10-15 років. Для препарату-генерика 1,5-2 роки. Видно різницю?

Виробник оригінального препарату проводить довгі клінічні дослідження до виводу препарату на ринок, і ще досліджує його, коли той вже продається (постмаркетингові дослідження). І то навіть для оригінального препарату не є обов’язковим дослідження на вагітних та мамах, що годують.

Клінічні дослідження самі по собі мають певний ризик і для піддослідних, і для компанії. А ця особлива категорія жінок є ще вразливішою. Хто ж захоче брати на себе  відповідальність, враховуючи що це не є обов’язковим за законом? Крім того, кожне клінічне дослідження коштує виробнику кругленької суми. Значно простіше написати стандартну фразу “при застосуванні препарату необхідно припинити грудне вигодовування”. Все, юристи задоволені, принаймні з цього приводу судових позовів не буде.

Всі виробники намагаються зекономити на необов’язкових витратах і це зрозуміло, бо відбивається на кінцевій вартості препарату. Якщо виробник оригінального препарату зобов’язаний провести клінічні дослідження, то виробник генерика у більшості випадків має право зареєструвати свій препарат за результатами лабораторних та доклінічних досліджень. Ні, генерик обов’язково досліджують. У колбах, на щурах і кроликах. Але досить рідко – на людях.

І якщо виробник оригіналу (референтного препарату, препарату порівняння) не проводив досліджень з вагітними та годуючими мамами, який сенс виробнику генерика їх проводити?

Так і кочує ця стандартна фраза з інструкції в інструкцію.

Коли оригінальний препарат вже довгий час на ринку, і накопичилась певна доказова база по його застосуванню у реальних пацієнтів, проводяться подальші наукові дослідження – тоді можуть вноситись зміни в інструкцію.

Наприклад:

“В період вагітності та годування груддю терапію лівотироксином продовжують під наглядом лікаря. Лівотироксин добре вивчений, тому немає підстав передбачати у нього наявність ембріотоксичних та тератогенних властивостей. […]

Кількість гормонів щитовидної залози, що проникають в молоко під час годування груддю, навіть при терапії гормонами щитовидної залози у високих дозах, є недостатнім для розвитку у дітей грудного віку гіпертиреозу чи пригнічення секреції ТТГ“.

Це важливий і відповідальний крок для виробника – так написати в офіційній інструкції.

В наступній частині статті поговоримо про те, як же таки ліки проникають в грудне молоко. Чи не проникають. Що їм заважає туди проникати, як працює дифузія (розумні слова? Не переймайтесь, все буде просто і ясно). Чи потрібно при лікуванні зціджувати молоко та виливати (ой!). Як організувати годування для більшої безпеки малюка?

Якщо у Вас виникають питання по темі, пишіть чи дзвоніть (все у розділі Контакти), буду Вам рада.

* Ця стаття представлена виключно для інформації, та жодним чином не замінює консультації лікаря.

Звертаю Вашу увагу, що будь-які фармацевтичні препарати призначаються тільки лікарем. Консультант з грудного вигодовування може допомогти Вам перевірити їх сумісність з годуванням. В разі необхідності назвати безпечні альтернативи для Вашого подальшого узгодження з лікарем, та спираючись на дані фармакокінетики препарату, надати інформацію стосовно організації грудного вигодовування.

 

Автор: Нійя Вус

Хімік, консультант з грудного вигодовування,

член ILCA, слінгоконсультант, автор Natrina Slings